Про школу Икенобо

 Ікебана Ікенобо

         Слово "ікебана" складається з двох частин - іке(рі) - "живий" та бана\хана - "квітка", отже ікебана — це композиція з живих квітів у вазі. В традиційних композиціях використовуються виключно живі квіти, і тільки у вільній формі поряд із живими рослинами дозволяється використання штучних матеріалів або сухих квітів.
У VIII ст до Японії разом із буддизмом прийшов звичай підносити квіти Будді. В деяких будднстських монастирях ікебана стала частиною релігійної практики, своєрідною мантрою, втіленною в квітах. Є підстави припускати, що принципи складення композицій відточувалися та передавалися від вчителя до учня не одне покоління ченців ще задовго до офіційної дати заснування першої школи ікебани. Такою школою, від якої бере початок мистецтво ікебани, є Ікенобо. Від неї ж походять і решта шкіл ікебани, що існують у сучасній Японії.
         
      Школу Ікенобо було засновано в середині XV ст в м. Кіото, у невеличкому храмі Роккакудо, побудуванному принцем Сьотоку Тайсі. Поряд зі ставком (Іке), в якому купався принц Сьотоку, згодом побудували маленьку келію (бо), де жили буддистські ченці. Від цього і походить назва школи - Ікенобо - "келія біля ставка" В Роккакудо 45 поколінь ченців один за одним носили ім'я Ікенобо, очолюючи однойменну школу. Складаючи композиції з квітів, навчаючи свого мистецтва інших, вони в безперервній традиції донесли мистецтво ікебани до наших днів.

        Щоб створити гарну композицію, необхідно відчувати гармонію кольорів, форм, тіні та світла - гармонію інь та ян. Це є одним з основних принципів ікебани, на якому базуються всі її форми. В школі Ікенобо існують 5 основних форм. Найстарішою з них є Рікка - найскладніша та нанпишніша форма Як правило, дві симетричних ріккн ставили перед зображенням Будди. На сакральному рівні рікка символізує буддистську міфічну гору Сумеру - центр Всесвіту. На профанному рівні - це гірський крайовид, де відповідна гілка символізує гірський пік. водоспад, гірську річку, долину, поселення в горах, чи то в долині тощо.

          У XVII - XVIII ст стала популярною "Сьока"-  порівняно з ріккою скромніша і стрункіша форма. Один з основних: принципів цієї форми полягає в єдності триєдиного світу: композиція складається з 3-х груп основних елементів, які символізують Небо, Землю і Людину, що
знаходиться між Небом і Землею. Сьоку. як правило, ставлять в токонома - нішу, що є чільним місцем у традиційній японській кімнаті. Коли гість милується цією композицією, то бачить чарівний букет у вазі, який наче виростає з однієї ніжки
Принцип триєдиного світу присутній і в пізніших формах - в наґеїре та морібані. Вони виникли в добу Мейдзі (кінець XIX ст. ) внаслідок прагнення звільнитися від фіксованих і стереотипних форм рікки та сьоки, прагнення відобразити модернізовану та вестернізовану філософію - натуралізм. Головне в наґеїре та морібані - це передати природний стан квітів.

         "Наґеїре" дослівно означає "вкинути" - без хитрощів поставити квіти у вазі. Ця форма виражає витонченність природи. Композицію, просякнуту свіжим повітрям і світлом, створюють у високих вузьких вазах.   "Морібана" дослівно означає "квіти на тарілі". Ця композиція виражає силу рослин та пишність барвистих краєвидів. Морібану створюють в широких пласких вазах.
          
       І остання форма - це Вільна форма. Вона виникла в середені XX ст. і швидко завоювала широке коло прихильників, що прагнули виразити свою індивідуальність. У цій формі дозволяється використання будь-яких штучних матеріалів і сухих квітів. Але присутність в композиції живих рослин - обов'язкова, бо інакше то не буде ікебаною. Фантазію будить не тільки широкий вибір рослинного та допоміжного матеріалу, але й форма та колір ваз -найрізноманітніші та найнесподіваніші. Але яким би палким не було прагнення створити вільніші форми, композиції ікебани ніколи не перетворюються на повне безладдя - і у вільній формі існують свої закони та гармонія. Багато моментів, необхідних для глибокого розуміння ікебани, закладено в самій японській культурі - в філософії, релігії, етичних та естетичних нормах, правилах поведінки тощо.
           
          В ікебані "скромність" і "простота" - це синоніми "гармонії" та "витонченості".
 

СЕНСЕЙ ЯМАДА МЫДОРІ