|
З чого почалась Ікебана для мене? Думаю, що любов до квітів передаламоя мама, біолог за фахом. Пам'ятаю, як розповідала своїм батькам, що мрію вирощувати квіти і дарувати їх перехожим. Довгий час шукала вчителя Ікебани,бо вважала, що він має бути в Києві.Тут мені пощастило познайомитися з винятковою жінкою, професором Ікебани Ікенобо пані Мідорі Ямада. Згодом відбулися виставки у Києві та Москві, в яких я брала участь, потім — демонстраціїробіт професорів з Кіото, що створювали композиції на очах зачарованої публіки. Саме тоді, ще до поїздки в Японію, зрозуміла, що я без Ікебани нікуди... і стала наполегливо вивчати новий світ, що переді мною відкривали професори Мідорі Ямада та Анжела Лобастова.Так завдяки Японському центру мені пощастило стажуватися в декількох великих містах як фахівцю з управління підприємством малого та середнього бізнесу. Вдалося побувати також в Інституті Ікебани Ікенобо у Токіо.
Як я сталавикладачем мистецтва Ікебани?
Кожна зустріч з сенсеєм — своєрідний іспит. Незалежно від того, де і за яких умов створюється композиція, наші вчителі спостерігають за нами та роблять свої висновки. Наприкінці 2002 року після демонстрації в Українському Домі професори Інституту Ікебани Ікенобо пан Іто Масао та пані Ямада Мідорі офіційно запропонували мені розпочати викладання.
Вже 8 років я викладаю мистецтво ікебани.
Мої учні говорять, що після закінчення занять, перебуваючи у натхненному стані душі, вони не йдуть, а ніби линуть над світом.Може, в опануванні стародавнього мистецтва Японії виявляється намагання наблизитися до власних джерел духовності?
|
